Вівторок, 19.03.2024, 11:44
Вітаю Вас Гість | RSS

      державний навчальний заклад

           "ГОРОДИЩЕНСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ ЛІЦЕЙ"
                                                                                                                                 Головна Історична довідкаРеєстраціяВхід
Меню сайту
Категорії розділу
Архів новин [9]
Новини навчального закладу за минулі періоди
Новини училища [236]
Актуальні новини, сьогодення навчального закладу.
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

 

 

До вашої уваги пропонуємо:

історичну довідку навчального закладу  та інформація про випускників, які стали, або були успішними людьми

 

 

Городище - батьківщина великого українського композитора і співака С.С. Гулака–Артемовського, поета – байкаря П.П. Гулака–Артемовського, вчених садівників Л.П. Симиренка та В.Л. Симиренка. Це дає можливість виховувати учнів на славних традиціях свого краю.

ДНЗ "Городищенський професійний ліцей"  - одне з найстаріших в системі профтехосвіти Черкащини. Відлік його історії починається 10 квітня 1922 року, коли при Городищенському цукрово-пісковому і рафінадному заводах було створено школу ФЗУ.


 На той час це був заклад для підготовки робітничих кадрів масових професій. Він мав назву "П'ятаковська районна школа фабрично-заводського учнівства при Городищенському імені П'ятакова цукрозаводі", а пізніше – "Районна школа фабрично - заводського учнівства".

Школа готувала кваліфікованих робітників як масових професій (столярів, теслярів, слюсарів, токарів, ковалів, котельників), так і технологічних професій: апаратників-варників утфелю, сатураторників, випарювальників, дифузійників, різальників буряків та ін. Потреба в них була надзвичайно великою. Адже під час громадянської війни більшість цукрових заводів було зруйновано, що призвело до різкого падіння виробництва цукру. Якщо в 1913-1914 роках в тодішній Російській імперії, в складі якої була й Україна, на 240 цукрових заводах вироблявся один мільйон 360 тисяч тонн цукру, то в 1921 році його виробництво становило всього 47 тисяч тонн на рік

Термін оволодіння професіями в школах ФЗУ становив від одного до 4 років і залежав від їх складності. В Городищенській школі встановили 4-річний термін. Контингент учнів в перші роки роботи закладу був невеликий. Так в 1922-1923 рр. навчалось 17-20 осіб, в 1924-1925 рр. - біля 40, в 1926-1927рр. - 70-75. Навчання ділилось на два періоди: зранку і до обіду впродовж чотирьох годин — теорія, після перерви - практика (також 4 години).

Дирекція Городищенського цукрового і рафінадного заводів виділила спеціальне приміщення, де було організовано виробничі майстерні та навчальні класи. Школі також було передано будівлю (нині — вул. Театральна, 13), в якій тоді на другому поверсі розташувався гуртожиток, а на першому - господарські приміщення (кухня, їдальня, кладова; пральня). Канцелярія знаходилась в цукрозаводі.

Один із перших випускників школи згадував: "В той час в школі був один токарний станок, двоє тисків і два ковальських горна. Не кращим було і матеріальне забезпечення учнів, спочатку навіть не було постільної білизни, матрацами служили солом'яні мати, замість простирадл – рядна. В такому становищі школа була до 1925 року, а потім матеріальні умови учнів почали поліпшуватися: держава почала виділяти великі кошти на харчування вихованців, їм видавалась постільна білизна; всі учні. незалежно від терміну навчання, отримували стипендію в розмірі 12 карбованців 50 копійок на місяць”.

В 1922 році в школі було створено комсомольську організацію - структурний підрозділ комсомольського осередку городищенських заводів. Першим її секретарем був Михайло Кузнєцов, майбутній генерал Радянської Армії.

Нова віха в біографії закладу датована 11-им травня 1944 року, коли рішенням Уряду тодішнього СРСР, наказом Міністерства харчової промисловості Союзу за № 119 було відновлено Городищенську школу ФЗУ і вже влітку 44-го на навчання було прийнято 75 осіб.

В перший рік свого існування школа входила до складу цукрокомбінату, а далі, з 1945-го отримала статус самостійної господарської одиниці з правами юридичної особи. Учні забезпечувались триразовим безкоштовним харчуванням, спецодягом, постільною білизною і отримували заробітну плату в розмірі 17 карбованців на місяць. З утворенням Укрголовцукру (50-і роки) поліпшилась методична робота і контроль за роботою школи. До утворення Черкаської області (1954р ) вона підпорядковувалась безпосередньо Київському бурякоцукротресту. З утворенням Черкаського бурякоцукротресту в 1954 році заклад став його структурною одиницею. Покращилось матеріальне постачання. Контингент учнів зріс до 150 осіб. У квітні 1958 року за рішенням Президії Верховної Ради УРСР та згідно з наказом Київського раднаргоспу деякі школи ФЗУ було реорганізовано, а інші – укрупнено. Було видозмінено і Черкаську автошколу, а також відповідно і її матеріальну базу: всіх 180 учнів переведено в Городищенську школу. Загальна кількість учнів зросла до 320-350 осіб. Заклад почав вести також підготовку спеціалістів - механізаторів для колгоспів, радгоспів і цукрозаводів області.

Навчання в школі, починаючи з 1958 року, велось за професіями:

1 Механізатор широкого профілю – грейферист, автокранівник, водій тракторних навантажувачів ТЛ-3, водій автомобіля (2-3 класу).
2. Слюсар КВП і автоматики (із 1959р. ).
3. Машиніст парових котлів ТЕЦ(із 1959р.)
4. Електромонтер.
5. Апаратник-варник утфелю, випарювальник, сатураторник, дифузійник із кваліфікацією слюсаря.
6. Столяр-модельник.
7. Токар (із 1958р.).
8. Муляр-штукатур (із 1959р.).

В післявоєнні роки зміцнювалась матеріально-технічна база. В 1961 році розширено навчальний корпус, придбано багато нового обладнання. В 1964 році побудовано гуртожиток на 169 місць, який пізніше перебудовано в навчальний корпус, обладнана токарна майстерня площею близько 300м2. В 1974р. колективом введено до ладу гуртожиток на 260 осіб.
В 1975 році школа перейменована у професійно-технічне училище.

Велику допомогу училище надавало ці роки не лише підприємствам Черкаського бурякоцукротресту, а й підприємствам інших промислово-виробничих об'єднань. Учні та працівники брали участь в реконструкції Городищенського цукрового комбінату, Рижавського цукрозаводу (Жашківський район), в будівництві Пальмірського цукрозаводу, що в Золотоніському районі Черкаської області, Трипільської ГРЕС (Київська область). 3 1975 року учні почали оволодівати поряд із основними ще й суміжними професіями. Училище неодноразово досягало успіхів у Всесоюзному соціалістичному змаганні. Так, за 1978-79 навчальний рік ПТУ-14 постановою колегії Держкомітету СРСР з професійно-технічної освіти та Мінхарчопрому СРСР від 17 листопада 1979 року йому присуджено ІІ-місце і нагороджено дипломом та грамотою. За високі показники у навчально-виховній роботі у 1980-81 навчальному році його нагороджено дипломом І ступеню.
В 1980 - 81 побудовано і уведено в експлуатацію електрозварювальний і слюсарний цехи, придбано нові автомобілі ЗІЛ-130, ГАЗ-53, автокран.

3 січня 1986 року профтехучилище підпорядковано Черкаському аграрно-виробничому об'єднанню цукрової промисловості, а згодом - обласному управлінню освіти. Всього за час існування закладу підготовлено 20 тисяч висококваліфікованих робітників, переважна більшість яких склала основу трудових колективів району і області.
 
В 2016 році  училище було перепрофільовано  в "Городищенський професійний ліцей"


Першим директором школи ФЗУ був Веніамін Володимирович Маєвський (10.04.1922-1941 рр.)

В післявоєнні роки колектив очолювали Микола Андрійович Ільїчов, Семен Моїсеєвич Корнієнко, Іван Петрович Любченко (1944-1950 рр.), Олександр Петрович Паламарець (1950 - 1956 р.р.), Андрій Гаврилович Кравченко (1956-1972 рр.), Анатолій Іванович Горідько (1972-1985 рр.), Володимир Степанович Лисенко(1985-1986 рр.). Станіслав Леонідович Костогриз (1986-1991 рр.), Борис Михайлович Козак (1991-2001 рр.) Анатолій Миколайович Лисенко (2001-2014,) .З  2015 року  директором ліцею працює Моргун Віктор Володимирович

Славні традиції багатьох поколінь працівників ліцею у навчанні і вихованні робітничих кадрів продовжуються і сьогодні.

 

Випускники, які стали, або були успішними людьми

 

 

 

П.І.Б. випускника

Рік закінчення закладу

Посада, звання, статус 

(сьогодні або в минулому)

Кузнєцов Михайло

-

колишній генерал Радянської Армії.

Махиня Михайло Михайлович

-

колишній міністр УРСР.

Бурєєв Олександр Олександрович

 

 

1968

 

 

полковник російської армії, доктор історичних наук, професор, викладач військової академії ім. Жуковського м. Москва.

Гаркуша Ольга Федорівна

1960

депутат Верховної ради УРСР

Пшеничний Микола Петрович

1963

директор ПП „Інтермбуд”

Кухарчук Олександр Володимирович

1966

полковник збройних сил Білорусії

Лупашко Олександр Вікторович

1976

депутат Черкаської обласної ради

Миколенко Любов Володимирівна

1980

депутат Верховної ради УРСР

Биба Андрій Борисович

1980

директор Городищенського районного палацу культури

Мірошник Володимир Петрович

1981

міський голова м. Городища

Гарань Сергій Іванович

1981

суддя Черкаського обласного апеляційного суду

Випна Сергій Петрович

1989

начальник Городищенського РВ УМВС міліції

Козюра Сергій Вікторович

1988

приватний підприємець 

Шлончак Віктор Павлович

1988

начальник ДАІ Городищенського РВ УМВС

Козюра Павло Вікторович

1990

приватний підприємець 

Лупашко Роман Олексійович

1990

директор ПП ТОВ „КросНафта”

Малахов Роман Михайлович

1993

приватний підприємець 

Ситник Руслан Леонідович

1994

приватний підприємець 

Козюра Роман Вікторович

1996

приватний підприємець 

Добровольський Андрій  Іванович

1998

приватний підприємець 

Вхід на сайт
Пошук
Календар
«  Березень 2024  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
Архів записів
Друзі сайту
  • uCoz Community
  • uCoz Manual
  • Video Tutorials
  • Official Template Store
  • Best uCoz Websites
  • Copyright MyCorp © 2024
    Створити безкоштовний сайт на uCoz